Польське радіо для України
Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
Odcinki
МИ У ПОЛЬЩІ. «Кримський дім» у Варшаві: як зберегти мову, пам’ять і культуру кримських тат
Гість програми «Ми у Польщі» — Халіл Халілов, президент Фундації «Кримський дім» у Варшаві, куратор і культурний менеджер, співзасновник «Кримського дому» у Львові.Напередодні Дня кримськотатарської мови та літератури Світлана Мялик поговорила з Халілом Халіловим про те, чому мова є важливою частиною збереження ідентичності.
МИ У ПОЛЬЩІ. Як відкрити власну справу в Польщі: історія українців, які започаткували бізн
У черговому випуску програми «Ми у Польщі» - про українців у Польщі, які не лише відкрили власну справу, але тепер допомагають іншим. Співзасновники та керівники бухгалтерської компанії в Польщі Денис Габрієль і Вікторія Поливяна стали гостями ведучої Світлани Мялик.
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ.Бути на крок попереду:CERT Polska сканує програмні й інші кібервразливості
Про сучасні підходи до захисту цифрового простору та вразливостей програмного забезпечення розповіли журналістам фахівці Cert Polska. Слухала й запитувала для програми "Чи/я інформація" Сніжана Чернюк.
РАНОК. Історія доброти з Варшави: як таксист Мішель Орос підтримує українців
Соціальні мережі підкорила зворушлива історія про варшавського таксиста, який дарує тепло та щиру підтримку українським пасажирам. Водій Мішель Орос не лише висловлює співчуття людям, вимушеним жити у вигнанні, а й співає для них пісні українською мовою. Допис стиліста Іллі Тимченка про «найприємнішого таксиста у світі» миттєво став вірусним, зібравши сотні вдячних відгуків та відео від інших укра
РАНОК. Політичний перелом у Німеччині: що означає тріумф AfD для Європи та України
6 вересня мешканці німецької землі Саксонія-Ангальт принесли історичну перемогу «Альтернативі для Німеччини» (AfD). Здобувши близько 44% голосів, правопопулісти стали першою політичною силою в регіоні, що стало потужним сигналом для всієї Європи. Цей результат підсвітив глибоку кризу довіри до традиційних партій та зростання розколу між Східною і Західною Німеччиною. Ключовими тригерами для виборц
ІТ. ZondaCrypto: від криптобіржі до масштабного кримінального розслідування
Історія ZondaCrypto почалася задовго до нинішнього кримінального розслідування. Платформа виросла з польської криптовалютної біржі BitBay, пов’язаної із Сильвестром Сушком. Згодом BitBay змінила назву на ZondaCrypto, а операційну компанію зареєстрували в Естонії. Для клієнтів це була звичайна криптовалютна біржа: користувачі могли купувати й продавати криптовалюту, зберігати цифрові активи та фіат
НА ПЕРЕХРЕСТІ.Польсько-українсько-корейський контекст радянських депортацій до Казахстану
Під час Міжнародної наукової конференції «Радянська Центральна Азія як тоталітарна лабораторія» в Інституті Пілецького у Варшаві професор Дмитро Легкий із Костанайського університету розповів про польсько-українсько-корейський контекст радянських депортацій до Казахстану. Розмовляла Сніжана Чернюк.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС.Міжнародна конференція про радянську Центральну Азію в Інституті Пілецьког
Як поєднати депортацію, справжню людську дружбу поза національностями й поділами, Леніна, оленя і Кармен? Провести масштабну Міжнародну конференцію «Радянська Центральна Азія як тоталітарна лабораторія». Організатор і учасники конференції розповіли в передачі Сніжани Чернюк «Україна і/чи ЄС».
ПРОСТІР ДІАЛОГУ. Анджей Северин: «Вільна Україна означає вільну Польщу і Європу»
Анджей Северин пам’ятає Яцека Куроня як людину, яка навчила його думати про свободу і відповідальність. Від Куроня та Єжи Ґедройця він успадкував переконання, що вільна Україна означає вільну Польщу, а разом — вільну Європу. Ще до повномасштабної війни Северин розвивав співпрацю з українськими театрами. Сьогодні він говорить про культуру як про силу, що допомагає Україні вистояти. У Польському теа
ПУЛЬС СУСПІЛЬСТВА. «Краса виникає у спільній дії»: протестне мистецтво Бартоломєя Кєлбович
Для Бартоломєя Кєлбовича мистецтво починається там, де виникає контакт із людьми. Його роботи реагують на війну, політичні події та суспільні настрої, але важливим для нього залишається те, що відбувається навколо самої роботи: люди збираються разом, говорять, сперечаються, малюють і роблять щось спільне. Від протестних плакатів до акції With U — Кєлбович шукає форми, які допомагають не лише висло
НА ПЕРЕХРЕСТІПольські й українські активісти звіряють погляди на спільне минуле й майбутнє
Фонд «Instytut Euro-Atlantycki», який підтримує громадські ініціативи та інтегрує голоси громадських діячів і експертів, провів у Варшаві дебати представників громадянських організацій під назвою «Польща та Україна – 35 років спільної історії, виклики та питання про майбутнє».
РАНОК. Спецпрокурори в польщі захищають іноземців: 258 справ — у суді
У Польщі з лютого 2026 року створено спеціалізовану групу з понад 100 прокурорів для розслідування злочинів, вчинених із упередження щодо іноземців за ознаками мови, релігії чи національності, а навчання вже пройшли близько 250 фахівців. Наразі до судів направлено 258 відповідних справ, при цьому правоохоронці закликають фіксувати правопорушення за наявності доказів та дотримуватися лояльної повед
РАНОК. Київ не спить. Це справжній терор
Київ знову зустрів ранок після важкої ночі. Сигнали повітряної тривоги в українській столиці чути майже цілодобово. Вибухи, робота ППО, люди в укриттях — місто живе у постійній напрузі. Росія продовжує атакувати Україну хвилями дронів і ракет. Під ударом — Київ, інші міста та критична інфраструктура. Попереду опалювальний сезон, і російські удари дедалі більше спрямовані на те, щоб виснажити Украї
МИ У ПОЛЬЩІ. Життя в міграції: з якими психологічними викликами стикаються українці в Поль
У черговому випуску програми «Ми у Польщі» взяла участь психологиня фундації Польський міграційний форум Олена Масик. Йшлося про психологічні проблеми та виклики для українських воєнних мігрантів у Польщі, зокрема, дітей.
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. «Хочеш жити в Латвії — вливайся»: як змінюється російськомовна Латгалія
Про наявні й відсутні російські впливи та національну пам’ять у Латвії та зокрема Латгалії розповідає Олексій Динда, журналіст Латгальської редакції LSM, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація". Розмову записано в рамках спільного проєкту української та білоруської служб Польського радіо для закордону про Латгалію.
ІТ. PLUM: навіщо Польщі власна мовна модель штучного інтелекту
Польща створює власну велику мовну модель — PLUM, орієнтовану передусім на польську мову, культуру та потреби державного управління. Її розробники вважають, що локальні моделі необхідні для збереження цифрової незалежності та кращого розуміння національного контексту. Проєкт представили фахівці Наукової та академічної комп’ютерної мережі NASK — програмістка, викладачка та експертка зі штучного інт
НА МЕЖІ. Яку Польщу ми будуємо? Ксенофобія, міграція та боротьба за багатокультурне суспіл
Нещодавно Польщею прокотилися акції на підтримку українців та проти ксенофобії. Паралельно громадські організації розпочали збір підписів під петицією із конкретними вимогами до польського уряду. На тлі цих подій постає непросте питання: куди рухається Польща — до більш відкритого й багатокультурного суспільства чи до посилення страху перед мігрантами та ксенофобських настроїв? Про це говоримо з А
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Далеко від домівки, близько до Дому (Український дім у Латвії)
Мар’яна Грошовик, голова Українського дому в Латвії, та бандуристка Одарка Лелеко розповідають про діяльність Українського дому в Ризі. Розмовляли Сніжана Чернюк і Едуард Жолуд.
РАНОК. Українське питання в польській політиці: чого чекати?
У Польщі міграція, зокрема присутність українців, дедалі активніше стає предметом політичної боротьби. Праві сили пропонують створити окреме Міністерство міграції та асиміляції, службу депортації та запровадити нові обмеження для мігрантів. Водночас польська економіка й надалі потребує іноземних працівників, що створює суперечність між економічними потребами та політичною риторикою. На цьому тлі п
РАНОК. Дезінформаційна кампанія в Чехії проти Польщі
Дезінформаційна кампанія в Чехії намагалася посварити чехів і поляків через вигаданий територіальний конфлікт. У соцмережах поширювали фейкові документи, підроблені акаунти дипломатів, сайти-клони медіа та згенеровані ШІ зображення. Кульмінацією мала стати провокаційна акція в Тршинці, яка мала створити враження реального суспільного протистояння. Чехія та Польща відреагували на спробу розпалити к
РАНОК. Як не втратити роботу в еру штучного інтелекту?
Ринок праці України та Польщі опинився у парадоксальній ситуації. Роботодавці відчувають дефіцит кадрів, а працівники водночас не завжди можуть знайти відповідну роботу. Штучний інтелект і автоматизація вже змінюють вимоги до професій та навичок. Найближчими роками одні професії втрачатимуть попит, а інші, навпаки, стануть ще більш затребуваними. Особливо важливим це питання буде для України, яка
НА ПЕРЕХРЕСТІ.Пантеон суперечок і відсутність Польщі в Києві
Журналіст Міхал Стшалковський у рубриці «Rozmowa dnia» на Першому каналі Польського радіо поговорив про напруження в польсько-українських відносинах із Міхалом Кацевичем, головним редактором порталу Centrum Europy.
РАНОК. Мобілізація українців за кордоном: Резерв+, повістки та ризик депортації з Польщі
Українці, які перебувають за кордоном, мають дотримуватися вимог військового обліку та оновлювати свої дані через «Резерв+». Водночас отримання повістки за кордоном не означає автоматичної необхідності негайно повертатися в Україну — важливо враховувати конкретні обставини та свій правовий статус. Окреме питання — порушення законів країни перебування. У Польщі такі порушення можуть мати наслідком
РАНОК. Українець Андрій Нещерет у «1670»: від кастингу до ролі Юродивого
У третьому сезоні польського хіта «1670» з’явився український актор — в яскравій ролі Юродивого. Для нього це стало першим досвідом роботи у великому серіальному проєкті. Шлях до Netflix розпочався з кастингових платформ після навчання в університеті імені І. К. Карпенка-Карого. Кілька етапів проб — і український актор опинився на польському майданчику. Там на нього чекали не лише зйомки, а й зану
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Інна Плавока: Після 2022 частина латгальців переглядають власну ідентичні
Головна редакторка незалежного російськомовного сайту Chayka.lv Інна Плавока характеризує інформаційний простір Латгалії, розповідає про суттєві зміни, які відбулися в цьому просторі у зв'язку з початком повномасштабної війни, а також ситуацією з дронами, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інормація".
МИ У ПОЛЬЩІ. Дипломатія воєнного часу: п’ятий рік боротьби за волю України
Про те, як змінилася дипломатія після початку повномасштабного вторгнення, яку роль у ній відіграють культурні та гуманітарні ініціативи, як Польща допомагає українським дітям і що залишається за кадром офіційної дипломатії, говоримо з Катериною Боднар — дружиною Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Василя Боднара, у програмі «Ми у Польщі».
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Україна – це свобода, біль, соняшники й захист демократичної Європи
Україна – це свобода, воля, героїзм, внутрішня сила, відкритість, оптимізм, біль, спорідненість, соняшники, стійкість і захист демократичної Європи – такі асоціації викликає слово «Україна» у неповторних співрозмовників із 7 європейських країн.
ІТ. Розумне місто майбутнього: як технології змінюють міський простір
Smart City — це вже не просто місто, наповнене камерами, сенсорами та цифровими сервісами. Місто майбутнього має стати цілісною системою, здатною не лише збирати дані про те, що відбувається, а й прогнозувати майбутні проблеми та заздалегідь реагувати на них. Про те, яким буде розумне місто майбутнього, говорили професорка Аліція Кшемінська та докторка Анна Заремба з Інституту географії та регіона
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Латгалія між озерами, мовою і війною: розмова з жителькою Даугавпілса
Розмова з російськомовною жителькою Даугавпілса про її рідну Латгалію — край, для неї нерозривно пов’язаний із родиною, добрими людьми та любов’ю до місцевої природи, про те, як змінилося її життя після початку повномасштабної війни Росії проти України та про мову.
РАДІОМІСТ. «Спільна боротьба за свободу»: другий радіоміст «Україна — Польща. Діалоги»
До 35-річчя Незалежності України Українське Радіо Суспільного Мовлення та Польське радіо для України провели другий радіоміст «Україна — Польща. Діалоги». Тема ефіру — «35 років Незалежності України: спільна боротьба за свободу — історія та виклики українсько-польського партнерства». Ведучими радіомосту є Світлана Мялик, координаторка співпраці Українського Радіо і Польського радіо для України, та
З Любліна — на війну, з полону — додому: історія Тома Дичка
Понад три роки російського полону, шлях додому та повернення до життя — у програмі «Ми у Польщі» історія 28-річного львів’янина Тома Дичка.
Том Дичок — 28-річний львів’янин, чиє життя свого часу було тісно пов’язане з Польщею. Він навчався та працював у Любліні, будував плани на майбутнє, але наприкінці 2021 року вирішив повернутися в Україну.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. "Українці в інших країнах мусять пам'ятати, хто вони такі та звідки"
Трагічна та героїчна історія родини Валерія й Дайги Ставських, які з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхали до Латвії та заснували тут латгальське українське товариство «Друзі», яке об'єднує та підтримує українців.
МИ У ПОЛЬЩІ. Музика — як спосіб говорити зі світом про Україну
Говоримо у програмі «Ми у Польщі» про особливу місію українських музикантів під час війни, про силу музики як інструменту культурної дипломатії. Гість — Кирило Бондар заслужений артист України, скрипаль, концертмейстер і соліст Національного ансамблю солістів «Київська камерата», артист Ukrainian Freedom Orchestra.
РАНОК. Діти в кіно: як працюють кастинги та чи всім потрібна акторська кар’єра
Дитячі кастинги — це не лише про талант, зовнішність чи вміння вивчити текст. Чому одна дитина проходить відбір, а інша — ні, як працює камера, наскільки важливі типаж, вік і знання польської та чи можуть українські діти конкурувати на польських кастингах? Також поговорили про типові помилки батьків, підготовку до першого кастингу та про те, як правильно пояснювати дитині відмови. Про це у ранково
РАНОК. Нові правила для українських дітей у польських школах
1 вересня польські школи знову відчинять свої двері для мільйонів дітей. Цього року для українських родин у Польщі діють важливі зміни. Українські учні переходять на загальні правила, які діють для іноземців у польській системі освіти. Змінюються, зокрема, правила додаткового вивчення польської мови та підтримки учнів, які ще не володіють польською достатньо добре. Що нового чекає на дітей у польс
РАНОК. Наслідки для економіки Польщі на тлі від’їзду українців
У червні 2026 року Польщу залишили понад 6 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту — це найбільше скорочення серед країн ЄС. Водночас Польща залишається другою країною Євросоюзу за кількістю українців під тимчасовим захистом. Як відтік українців може вплинути на польську економіку, чи зменшується активність українського бізнесу та які можливості сьогодні мають українці для роботи й відкрит
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Як Латвія відповідає на виклики прикордонного регіону Латгалії
Про економічні, демографічні й безпекові виклики Латгалії та про досвід Латвії в ЄС розповіла заступниця державного секретаря з питань регіонального розвитку Ілзе Оша. У рамках спільного проєкту української та білоруської служб Польського радіо для закордону.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Командир бригади Нацгвардії Латвії: Ми готуємося до будь-якого сценарію
Третя бригада Земессардзе відповідає за оборону Латгалії, східного кордону Латвії та НАТО. Шість батальйонів забезпечують охорону майже 300 км кордону з Білоруссю та РФ. Полковник Петерис Сувейзда, командир Третьої бригади Національної гвардії, розповів про про можливі провокації, сценарії для Латгалії, захист від безпілотників і стосунки з російськомовними жителями регіону.
РАНОК. Росія посилює атаки. Війна у Чорному морі
Росія нарощує ракетні та дронові атаки по Україні, а Чорне море дедалі більше перетворюється на окремий напрямок протистояння. Москва б’є по українських портах, суднах і маршрутах морського експорту, тоді як українські сили атакують російську військову та нафтову інфраструктуру. На цьому тлі Україна шукає можливості для домовленостей про припинення ударів у морі. До переговорного процесу можуть бу
РАНОК. ДахаБраха у Варшаві: чи здатне мистецтво перемогти пропаганду?
24 серпня, в День Незалежності України, гурт ДахаБраха виступить на Замковій площі у Варшаві. У перші місяці великої війни українська культура мала в Європі особливий статус: нею цікавилися, її підтримували й через неї намагалися краще зрозуміти Україну. Чи змінилися ці настрої? І якщо так — що приходить їм на зміну? Культура й надалі залишається способом говорити зі світом про Україну, але чи зда
НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ І ПОГЛЯДІВ. Український ОПК та Європа
Український ОПК глибше інтегрується в європейську оборонну промисловість. Спільні підприємства, виробництво, інвестиції, технології та український бойовий досвід — що саме Україна може дати Європі, а що отримати від неї? Чому європейським компаніям уже недостатньо просто інвестувати в окремий продукт? Говоримо також про українсько-іноземні спільні підприємств, які вже працюють, про те, чому серед
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Де можуть шукати підтримки жінки, які зазнають насильства?
Куди можуть звернутися жінки, які зазнають насильства? Одна з організацій, яка роками працює на захист жінок, – це , яка керує телефонною лінією довіри. Номер телефону – 888 88 33 88. Розмову журналістки Третього каналу Польського радіо Моніки Ґославської з Йоанною Ґзирою-Іскандар із фонду «Фемінотека» опрацювала Сніжана Чернюк.
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Як живе Центр української культури у Даугавпілсі
Про історію та сучасність українського культурного життя в Латгалії та про діяльність Центру української культури «Мрія» розповіла Надія Стахівська, організаторка й багаторічна керівниця Центру. Розмову записано в рамках спільного проєкту про Латгалію української та білоруської служби Польського радіо для закордону.
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Латвія: суспільство може порозумітися під час живої зустрічі, очі в очі
Про специфіку латвійського інформаційного простору, про російську дезінформацію, спрямовану проти Латвії й зусилля латвійської влади з інтеграції суспільства та навчання медіаграмотності розповіла (у рамках спільного проєкту з журналістом білоруської служби Польського радіо для закордону Едуардом Жолудем) Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ, - для програми Сніжани Чернюк "Чи/я
РАНОК. Латвія готується до загрози. Гібридна війна вже триває
Східний кордон Латвії сьогодні перетворюється на одну з ключових зон безпекової напруги в Європі, як зовнішній кордон НАТО та Євросоюзу. Рига посилює оборону, стежить за повітряним простором і готується до можливих провокацій, диверсій та атак дронами. Що саме спостерігають латвійські військові на кордоні з Росією та Білоруссю? Як виглядає гібридна війна на практиці — від спроб використання мігра
РАНОК. Військовий альянс РФ та КНДР: зброя, війська Кіма та загроза для Європи
Північна Корея продовжує поглиблювати військове та політичне партнерство з Росією. Кім Чен Ин підтвердив готовність і надалі розвивати співпрацю з Москвою, тоді як КНДР уже постачає Росії боєприпаси та ракети й направляє військових для участі у війні проти України. Наскільки масштабною може стати ця співпраця, чого прагнуть Москва і Пхеньян та яку загрозу їхній союз створює для України й Європи. П
РАНОК. «Європейський легіон»: чи стане Україна частиною нової системи безпеки Європи?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував створити «Європейський легіон» — спеціалізоване формування, до якого могли б долучатися досвідчені військові, зокрема українські ветерани. На тлі російської гібридної війни проти Європи та дискусій про більшу відповідальність Європи за власну безпеку постає питання, наскільки реальною є така ініціатива та яку роль у ній може відігра
РАНОК. Антиукраїнські настрої в Польщі: що відбувається в соцмережах?
У польському інтернеті зростає кількість негативних дописів про українців. Водночас дедалі більше поляків публічно виступають на їхній захист. Чому посилюються антиукраїнські настрої, яку роль у цьому відіграють політика, соцмережі та дезінформація і чи може онлайн-ворожнеча перерости в реальні суспільні конфлікти. Про це у ранковому ефірі розповів Міхал Федоровіч — експерт Res Futura та один з ав
ІТ. Квантові комп’ютери: як перевірити «чорну скриньку» майбутнього
Квантові комп’ютери ще не стали повсякденним інструментом, однак за останні роки ця технологія зробила величезний крок уперед. Якщо раніше квантові машини існували переважно як експериментальні установки, то сьогодні їх уже можна придбати, а дослідники отримують можливість працювати з реальними квантовими системами. Водночас залишається принципове питання: чи справді квантові комп’ютери зможуть за
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. НАТО готується обороняти Латвію, враховуючи український досвід
Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії має три ключові завдання — запевняти, стримувати й захищати, розповів її командувач полковник Девід Брассар. У розмові з Едуардом Жолудем і Сніжаною Чернюк він наголосив на актуальності й важливості українського досвіду в підготовці до захисту від російської агресії.
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Латгалія між інформаційними реальностями: мова,ідентичність,дезінформація
За півтора місяці до виборів: про мовну ситуацію та дезінформацію в російськомовному багатонаціональному регіоні Латвії Латгалії розповідає Віктор Андрушкевичс, фактчекер редакції LSM у Даугавпілсі та NewEast.
РАНОК. «Час невдах»: Крим, пам’ять і людські історії
Крим, пам’ять, люди та історії, які залишаються з нами надовго. Українська письменниця Міла Смолярова у романі в новелах «Час невдах» розповідає про Крим через долі своїх героїв. Поговорили про те, чому авторка обрала саме таку форму, яким постає Крим у її книжці та навіщо читачеві запропоновано два фінали. Про це у ранковому ефірі розповіла Міла Смолярова — українська письменниця, авторка книги «
РАНОК. Скандал у Болгарії: дрон, пожежа на військовому заводі та реакція на Україну
У Болгарії розгорівся скандал навколо безпілотника, який увійшов у повітряний простір країни. Болгарська влада висловила занепокоєння, тоді як українська сторона заявила, що не спрямовувала дрон до Болгарії. На цьому тлі сталася ще й пожежа на військовому заводі. Що відбувається, як на ситуацію реагує болгарське суспільство та якими є сьогодні настрої щодо України. Про це у ранковому ефірі розпові
РАНОК. Польсько-українські відносини: чи зростає напруга в Польщі?
У Польщі дедалі частіше говорять про зростання агресії та дискримінації щодо українців і представників інших меншин. Водночас політики та громадські активісти закликають не допустити подальшої ескалації та відновлювати взаємну довіру між поляками й українцями. Як виглядає ситуація у Кракові, чи справді ставлення до українців погіршується та яку роль можуть відіграти громадські й бізнесові середови
ІТ. Artemis II і штучний інтелект: як фейки підривають довіру до правди
Сьогодні у програмі «ІТ» знову говоримо про космічні справи — а насправді про те, як штучний інтелект породжує недовіру до правди. Ітиметься про місію Artemis II і теорії змови довкола неї. Про це розмовляємо з Александрою Станіславською та Пйотром Станіславським — польськими науковими журналістами, авторами науково-популярного блогу Crazy Nauk
МИ У ПОЛЬЩІ. Захист прав українців у Польщі та польсько-українське партнерство
Які права українці в Польщі найчастіше не знають або не вміють захищати? До кого звертатися, якщо порушено трудові права, виникли проблеми з документами чи дискримінацією та як співпрацюють український і польський омбудсмани?
Про це — у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик порозмовляла із Представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Польщі, президенткою Фонду «Товариство
НА ПЕРЕХРЕСТІ. ШІ як нова зброя в глобальному протистоянні
Журналіст Польського радіо 24 Роберт Бартосевич розмовляє з Войтеком Кардишем, спеціалістом з комунікаційних стратегій, який розповідає про глобальну гонку навколо штучного інтелекту. Підготувала Сніжана Чернюк.
НА МЕЖІ. М'ячі для дітей з України. Поляки продовжують допомагати українцям
Поки у польській політиці тривають гострі баталії, а їхні наслідки дедалі частіше виходять за межі парламентських дискусій і проявляються, зокрема, у випадках ворожого ставлення до українців на вулицях, інша частина польського суспільства продовжує робити те, що часто залишається поза межами політичного порядку денного, — допомагати Україні. Ця допомога має багато форм. Йдеться про підтримку внутр
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Їжа у спеку: як уникнути харчового отруєння влітку
Про правила гігієни харчування в спеку розповів речник головного санітарного інспектора Польщі Марек Ващевський. Розмовляла Сніжана Чернюк.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Латвія перед виборами: міграційний тиск і російський вплив
Проблеми Латвії перед виборами та вплив війни Росії проти України на політичну ситуацію - у розмові з Бартошем Хмелевським, аналітиком з питань країн Балтії Центру східних досліджень для програми "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.
РАНОК. Обережно, шахраї: юридичні поради для українців у Польщі
Українці в Польщі дедалі частіше стикаються із шахрайством під час пошуку роботи, оренди житла та оформлення документів. В ефірі Польського радіо для України юрист Олександр Олесневич розповів, як перевіряти трудові договори, розпізнавати сумнівні пропозиції та не потрапити на гачок недобросовісних посередників. Експерт також пояснив, які права мають українці в Польщі та куди звертатися у разі їх
РАНОК. 9 серпня у Польщі відбудеться масштабна акція солідарності
9 серпня у Варшаві та багатьох інших містах Польщі відбудеться акція солідарності, спрямована проти ксенофобії, мови ворожнечі та агресії щодо іноземців і українських біженців. У столиці учасники зберуться о 17:00 біля Колони Сигізмунда на Замковій площі. Ініціатором заходу є Комітет захисту демократії, який закликає разом підтримати цінності взаємної поваги, солідарності та добрих відносин. Орган
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Фонд Sikorki na Ukrainie пропонує три нові ініціативи підтримки України
Підземні фабрики дронів біля лінії фронту, митці для перемоги, автобуси для Вінниці, - це лише частина з ініціатив польського Фонду Sikorki na Ukrainie. Про них розповів представник Фонду Томек Сікора. Розмовляла Сніжана Чернюк.
ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Як Китай використовує ТікТок для пропаганди серед молодих поляків
Дослідники Центру аналізу дезінформації NASK розповіли про «Маніпуляція алгоритмами: Китай очима польських користувачів TikTok», що переконливо демонструє, як китайська мережа ТікТок навіює образ Китаю як успішного та приязного на противагу Заходу, який занепадає. Розмовляла для передачі "Чи/я інформація" Сніжана Чернюк.
СЬОГОДЕННЯ.Спека без ризику: як розпізнати тепловий удар і вберегти здоров'я
Як розрізняти теплове виснаження й тепловий удар та як варто поводитися в таких випадках нагадує речник Головного санітарного інспектора Польщі Марек Ващевський. Розмовляла Сніжана Чернюк.
РАНОК. США та Іран: чи можливе повернення до переговорів?
Переговори між США та Іраном фактично опинилися на паузі, хоча Вашингтон продовжує заявляти про готовність до дипломатичного діалогу. На тлі напруженої ситуації на Близькому Сході постає питання, чи вдалося сторонам уникнути великої ескалації, що може повернути їх за стіл переговорів та як розвиток подій навколо Ірану впливає на війну Росії проти України й глобальну безпеку. Про це у ранковому ефі
РАНОК. Аномальна спека: як уберегти здоров’я
Європу накрила хвиля аномальної спеки, і в багатьох регіонах температура наближається до рекордних показників. У такі дні суттєво зростає ризик перегріву, теплового виснаження та теплового удару, причому не лише для людей із хронічними захворюваннями, а й для цілком здорових. Як правильно поводитися під час спеки, скільки води потрібно пити та коли варто негайно звертатися по медичну допомогу. Про
РАНОК. Як Росія використовує мультфільми як інструмент пропаганди
Росія використовує пропаганду не лише через новини чи соціальні мережі, а й через дитячий контент. У мультфільмах дітям нав’язують потрібні Кремлю наративи, формують образ ворога та виправдовують війну. Як працює така «м’яка сила», чому саме анімація стала ефективним інструментом впливу та як батькам розпізнати приховану пропаганду. Про це у ранковому ефірі розповів Юліуш Глуський - експерт з інфо
МИ У ПОЛЬЩІ. Притулки для українських біженців у Польщі: що змінилося
Із 1 липня 2026 року в Польщі набрали чинності нові правила щодо центрів колективного розміщення для українців, які користуються тимчасовим захистом. Хто ще має право на безкоштовне проживання? Про це у програмі «Ми у Польщі» в інтерв’ю Світлані Мялик розповів Іван Фальченко, юрист польського представництва Благодійного фонду «Право на захист».
ІТ. НЛО, розсекречені архіви та дезінформація: чому тема прибульців не втрачає популярност
Чи справді розсекречені документи США доводять існування прибульців? Чому тема НЛО десятиліттями залишається однією з найпопулярніших теорій змови? І як політики та медіа використовують інтерес до позаземного життя? Саме про це йшлося у розмові з польськими науковими журналістами Алєксандрою та Пйотром Станіславськими, авторами популярного блогу Crazy Nauka, а також головним редактором фактчекінго
А ПЕРЕХРЕСТІ. У Варшаві вшанували пам'ять загиблих в Оленівці й нагадали про злочин росіян
29 липня на Замковій площі Варшави, відбулася «Мовчазна акція пам’яті» про українських військових, убитих росіянами під час терористичного акту в Оленівці. Організаторами виступили неурядова організація «Terytorium Kobiet» і ГО «Спільнота Оленівки».
РАНОК. Прокат українских книжок у Польщі
Українська книжка для багатьох людей за кордоном стала не лише джерелом знань чи відпочинку, а й способом зберегти зв’язок із рідною мовою та культурою. Водночас купувати нові видання не завжди доступно, а знайти їх у Польщі буває непросто. Саме тому з’явився проєкт прокату українських книжок «Лисеня, що читає», який дає можливість читати сучасну літературу без значних витрат. Як працює цей сервіс
РАНОК. Ракета з Росії в польському небі: коментар з місця подій
На Люблінщині триває розслідування після падіння російської ракети Х-101, а польська влада майже не сумнівається в її походженні. На місці працюють слідчі та військові, територія залишається під охороною, а журналісти збирають свідчення місцевих жителів. Інцидент викликав широкий резонанс у Польщі та знову порушив питання безпеки східного флангу НАТО. Якою є ситуація безпосередньо на місці події,
РАНОК. Як не втратити відчуття безпеки у час тривоги
Останніми місяцями українці дедалі частіше прокидаються з відчуттям тривоги — через масовані російські атаки, новини про інциденти у Польщі та прояви ксенофобії. Для багатьох навіть життя далеко від фронту не означає повного відчуття безпеки, адже постійний потік тривожної інформації впливає на емоційний стан. Як жити, коли страх стає фоном повсякденності, і не дозволити йому керувати своїми рішен
РАНОК. Ракета з Росії в польському небі: як реагує Польща?
У Польщі триває розслідування інциденту з ракетою, що впала в ніч на 30 липня, а його обставини уважно аналізують як у Варшаві, так і серед союзників по НАТО. Подія знову порушила питання безпеки східного флангу Альянсу та ризиків, пов'язаних із війною Росії проти України. Чи можна вже зараз зробити висновок, що це був випадковий інцидент, чи йдеться про чергове випробування реакції Заходу? Водноч
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Міхал Єндровський: «Я відповідаю за своє життя і за те, що роблю в цьому жи
Польський блогер Міхал Єндровський уже шість років на волонтерських засадах займається викриттям дезінформації в польському інформаційному просторі. Він наголошує на необхідності відповідального ставлення до інформації та до життя загалом. Блогер дякує громадянам України за внесок у польську економіку.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Хто керує світом, і де місце ЄС і України на глобальній мапі?
Чи бігтехи, США або Китай остаточно захопили світ? Де у ньому місце для Євросоюзу, для України і для звичайної людини? Наскільки ми близькі до есхатологічного сценарію, - про ці питання міркує професор Пйотр Косицький із Університету Меріленду, співробітник Університету Макгілла та Бостонського коледжу в передачу Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".
РАНОК. Світова прем'єра українсько-польського фільму «Демони» відбудеться в Локарно
Стрічка української режисерки Наталки Ворожбит «Демони» увійшла до програми 79-го Міжнародного кінофестивалю в Локарно, який проходитиме з 5 до 15 серпня. Робота над фільмом тривала майже сім років і була завершена після смерті виконавиці головної ролі Руслани Писанки. Події картини розгортаються у 1990-х роках, а історія кохання українки та росіянина стала художньою метафорою драматичного протист
НА ПЕРЕХРЕСТІ. Акція Голоси свободи — День солідарності з політв’язнями Росії
Про акцію підтримки незаконно ув'язнених у російських в'язницях, яка відбудеться 30 липня у Кракові, розповіла Олександра Поліванова з організації "Меморіал", а про малюнки, які будуть частиною акції, та про боротьбу за звільнення сина, викраденого росіянами та ув'язненого в Росії, говорив Геннадій Офіцеров.
РАНОК. Як дезінформація змінює суспільство: чому фейки стають небезпечними
Дезінформація сьогодні — це вже не лише фейкові новини. Вона впливає на суспільні настрої, посилює ксенофобію, провокує конфлікти та підриває довіру між людьми. Як працюють сучасні інформаційні маніпуляції, чому люди часто несвідомо стають їхніми поширювачами та як навчитися розпізнавати дезінформацію. Про це у ранковому ефірі розповів Андрій Куцик — доктор філософії, дослідник Університету Гдансь
